http://vmlynivtsi.blox.ua/html Благословенна Богом, земле Кременецька! ТИ така неповторна й жадана! Кожний камінчик твого шляху – неповторна історія зі смаком «полинового нектарю», омита росою лісів, що вкривають ніжно хребти Кременецьких гір, оплакана в легендах, оспівана в піснях, змальована художниками та застигша на мить у творах письменників та поетів. Ти розкинулась в долині між горами – граничними відро-гами Подільських Товтр, з історичними назвами Замкова, Черча, Дівочі Скелі, Хре-стова, Осовиця, Воловиця, Куличівка. Твої вулички розбігаються по схилах та узгі-р'ях і випліскується на широке привілля рівнини волинського Малого Полісся над річкою Іква. Земле моя, Кременеччино, ти породила у 1809 році поета і драматурга, співця і провісника свободи свого народу, генія з польським корінням, але українською душею Юліуша Словацького, Галину Гордасевич, композитора Михайла Вериків-ського… Із Кременцем пов'язані життя і діяльність багатьох визначних постатей в науці і культурі краю. Тут, на початку XIX ст., викладали в Ліцеї природодослідники Ві-ллібальд Бессер і Антоній Анжейовський, письменники Алойзій Феліньський, Алойзій Осінський, Юзеф Коженьовський, математик Юзеф Чех, історик Іоахім Лелевель, художник Юзеф Пічман. У середині XIX ст. в Кременці служив мандрів-ник і дослідник Микола Пржевальський. В Комерційному училищі на початку XX ст. вчилися український композитор Михайло Вериківський та російський пись-менник Лев Нікулін, викладали художники Тимофій Сафонов та Андроник Лазар-чук. Місто відвідали, подорожуючи по Волині, М. Костомаров і Т. Шевченко. В Кременці вчилися: письменники Борис Харчук, Улас Самчук, Галина Го-рдасевич, Оксана Лятуринська. У різні роки Кременець відвідали: письменник і церковний діяч Феофан Прокопович філософ і поет Григорій Сковорода етнограф і письменник Володи-мир Даль поет і публіцист Юліян Нємцевіч письменниця Марія Конопницька по-етеса Леся Українка та її мати Олена Пчілка романіст Оноре де Бальзак компози-тор і піаніст Ференц Ліст літературний критик Михайло Драгоманов, письменник Михайло Коцюбинський поети Максим Рильський та Микола Бажан. Хоча місто невелике, проте має сім давніх цвинтарів: Туницький кінець XVIII ст. Католицький, званий Польським 1891 p. військовий Калантир друга половина XIX ст. Єврейський XVI ст. . На особливу увагу заслуговує П'ятниць-кий П'ятинка або Козацький XVII -XVIIICT. , Василіянський XIX ст. цвинтарі.